Зима потрібна, щоб згорнувшись на весну чекати,
Прислухатись, чи почали струмки дзюрчати
І роздивлятись буруньки у пошуках ознак життя.
А першоквіти - то межа між стужею і подихом тепла,
Вони чекають дуже довго на перше справжнє сонце.
У них не має захисту від нашої жадоби.
Зима в душі розтане від краси й вразливості буття.

Комментариев нет:
Отправить комментарий